Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,

але ти, дитино,

покликана захищати своїми долоньками 

крихітну свічечку букви «ї»,

а також,

витягнувшись на пальчиках,

оберігати місячний серпик

букви «є»,

що зрізаний з неба

разом із ниточкою.

Бо, кажуть, дитино,

що мова наша — солов'їна.

Правильно кажуть.

Але затям собі,

що колись

можуть настати і такі часи,

коли нашої мови

не буде пам'ятати

навіть найменший соловейко.

Тому не можна покладатися 

тільки на солов'їв, 

дитино.

І. Малкович


Ну що б здавалося слова

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється — ожива, 

Як їх почує! Знать, од Бога 

І голос той, і ті слова 

Ідуть меж люди!..

Т. Шевченко

Олександр Олесь. О слово рідне! Орле скутий;