Середа
24.04.2024
19:06
Вітаємо Вас на нашому сайті, Гість
RSS
 
МОЙ САЙТ
Головна Реєстрація Вхід
»
Реклама

Block title
<

Меню сайту

Фотоальбоми

Пошук в інтернеті
Пользовательского поиска

Перекладач

Про мову

Ви знаєте, що
Випускна атрибутика зародилася ще в XII-XIII століттях з виникненням перших шкіл і університетів. Спочатку одяг школяров був скопійований з одягу церковних служителів. У XIY столітті носіння академічної мантії в учбових закладах було узаконене. Так, наприклад, в Англії затвердили власний стиль, що забороняє надмірності в одязі. Це розпорядження строго виконувалося.

Погода
Петриківка 

Статистика
Rambler's Top100

Block title

Block title
free counters

Головна » 2010 » Лютий » 13 » Свято закоханих
Свято закоханих
18:05
Коли двоє закоханих разом - їхні серця б'ються в унісон,
Коли двоє закоханих разом - життя стає святкуванням,
Зникають границі між небом і землею... 
Час зупиняється…
Так ніхто не кохав 
Через тисячі літ 
лиш приходить подібне кохання. 
В день такий розцвітає весна на землі 
І земля убирається зрання.. 

Дише тихо і легко в синяву вона, 
простягає до зір свої руки... 
В день такий на землі розцвітає весна 
і тремтить од солодкої муки... 

В'яне серце моє од щасливих очей, 
що горять в тумані наді мною... 
Розливається кров і по жилах тече, 
ніби пахне вона лободою... 

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. 
Де ви бачили більше кохання?.. 
Я для неї зірву Оріон золотий, 
я - поет робітничої рані... 

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ 
лиш приходить подібне кохання. 
В день такий розцвітає весна на землі 
І земля убирається зрання.. 

Дише тихо і легко в синяву вона, 
простягає до зір свої руки... 
В день такий на землі розцвітає весна 
і тремтить од солодкої муки... 

  Сосюра В.

 
Закохана

Ось на тому й ущухла злива,
Розійшлися з під’їзду всі.
Ти брела по струмках, щаслива
В загадковій своїй красі.

Били блискавки ще тривогу,
Розтинаючи небосхил,
І веселка тобі під ноги
Опустилась, чудна, без сил.

Довго вітер уперто віяв,
Але чомусь і він тепер,
Зазирнувши тобі під вії,
У волоссі твоєму вмер.

Через вулиці нахололі
Повз очей зачарований хміль
Йшла ти в сонячнім ореолі
Невідомо куди й звідкіль.

Йшла, та й годі. Може, з роботи,
В магазини чи на базар.
Дріботіли маленькі боти
Об розчулений тротуар.

Не дивилася ні на кого,
Йшла й не чула, напевне, ніг.
Але щастя твоє ще довго
Голубіло з очей у всіх. 

Симоненко В.


 Любовь и трусость  

Почему так нередко любовь непрочна?
Несхожесть характеров? Чья-то узость?
Причин всех нельзя перечислить точно,
Но главное все же, пожалуй, трусость.

Да, да, не раздор, не отсутствие страсти,
А именно трусость - первопричина.
Она-то и есть та самая мина,
Что чаще всего подрывает счастье.

Неправда, что будто мы сами порою
Не ведаем качеств своей души.
Зачем нам лукавить перед собою,
В основе мы знаем и то и другое,
Когда мы плохи и когда хороши.

Пока человек потрясений не знает,
Не важно - хороший или плохой,
Он в жизни обычно себе разрешает
Быть тем, кто и есть он. Самим собой.

Но час наступил - человек влюбляется
Нет, нет, на отказ не пойдет он никак.
Он счастлив. Он страстно хочет понравиться.
Вот тут-то, заметьте, и появляется
Трусость - двуличный и тихий враг.

Волнуясь, боясь за исход любви
И словно стараясь принарядиться,
Он спрятать свои недостатки стремится,
Она - стушевать недостатки свои.

Чтоб, нравясь быть самыми лучшими, первыми,
Чтоб как-то "подкрасить" характер свой,
Скупые на время становятся щедрыми,
Неверные - сразу ужасно верными.
А лгуньи за правду стоят горой.

Стремясь, чтобы ярче зажглась звезда,
Влюбленные словно на цыпочки встали
И вроде красивей и лучше стали.
"Ты любишь?" - "Конечно!"
"А ты меня?" - "Да!"

И все. Теперь они муж и жена.
А дальше все так, как случиться и должно;
Ну сколько на цыпочках выдержать можно?!
Вот тут и ломается тишина...

Теперь, когда стали семейными дни,
Нет смысла играть в какие-то прятки.
И лезут, как черти, на свет недостатки,
Ну где только, право, и были они?

Эх, если б любить, ничего не скрывая,
Всю жизнь оставаясь самим собой,
Тогда б не пришлось говорить с тоской:
"А я и не думал, что ты такая!"
"А я и не знала, что ты такой!"

И может, чтоб счастье пришло сполна,
Не надо душу двоить свою.
Ведь храбрость, пожалуй, в любви нужна
Не меньше, чем в космосе иль в бою!

 Асадов Э.




Переглядів: 643 | Додав: Libre | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Ласкаво просимо!

Точний час

Міні-профіль
Гість

Повідомлення:

Група:
Гості
Час:19:06

Гість, ми раді вас бачити.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь!

Про книгу

Календар
«  Лютий 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728

Пошук

Друзі
 СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ СОБОР

Друзі
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • <

    Архів

    Цікаві факти
    Интересные факты

    Кулінарні рецепти
    Кулинарные рецепты

    Етикет
    Этикет

    Карта
    Locations of visitors to this page


    letter.com.ua Copyright MyCorp © 2024